START SES
« Перелік питань, порушених у зверненнях громадян до райдержадміністрації | Запобігання торгівлі людьми »

04.08.2016

Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону про ЄСВ для ФОП встановлена ставка єдиного внеску у розмірі 22 % бази нарахування.
Пунктом 295.5 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Законом пр ЄСВ не передбачено пільг із сплати єдиного внеску підприємцями на час відпустки та за період хвороби.
Відповідно до пункту 12 статті 9 Закону про ЄСВ єдиний соцвнесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Таким чином, фізичні особи - підприємці платники єдиного податку першої чи другої групи, на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів, залишаються платниками спрощеної системи оподаткування, відповідно, мають обов’язок щодо сплати єдиного внеску незалежно від того отримували вони дохід у цей період чи ні.