START SES
« Структура Тетіївської районної державної адміністрації | Реалізація державної політики енергоефективного опалення »

10.06.2015

Крапля життя


Всесвітній день донора крові заснований у травні 2005 року, щорічно проводиться 14 червня. В цей день у 1868 році народився Карл Ландштейнер, австрійський лікар, імунолог, який отримав Нобелівську премію за відкриття груп крові людини.
Відколи відкрито умови сумісності крові різних людей, стало можливим використовувати донорську кров для рятування людського життя. Численні пошуки науковців усього світу зі створення замінника донорської крові досі не мали успіхів. Людська кров не може бути повноцінно замінена будь-чим іншим. Тому донори лишаються єдиною альтернативою для збереження життів, при цьому віддаючи часточку себе. Бо ж і саме слово «донор» походить від латинського «donare» - «дарувати». У випадку з донорами крові подарунком є поміч при важких недугах, а часто й життя іншої людини. Кожен третій житель Землі хоча б раз у житті потребує переливання крові. При цьому існують окремі категорії людей, які не можуть обійтися без донорської крові.
Від наявності донорської крові залежать майже всі галузі медицини. Переливання компонентів крові у багатьох випадках є обов’язковою умовою збереження життя пацієнта. Донорська кров постійно потрібна хворим на лейкоз, апластичну анемію та різні форми гемофілії. Без неї неможливо обійтись у хірургії, трансплантології, акушерстві, онкології, ортопедії та травматології.
Використання крові як лікувального засобу давно привертало до себе увагу дослідників. Думка людини працювала над тим, як відшкодувати втрату крові в організмі при пораненнях і рясних кровотечах, як поліпшити склад і якість крові, що гіршала при захворюваннях, і т.д. В даний час ясно, що невдачі були наслідком переливання великих кількостей невідповідної або, як тепер кажуть, несумісної за системою АВО крові. Було встановлено, що від людини людині переливати кров можна тільки за певними показниками, оскільки кров різних людей теж не завжди буває сумісною.
Дуже важливу роль зіграло відкриття груп крові, внаслідок чого були розкриті причини деяких ускладнень, що дало можливість попередити їх. Виявилось, що ускладнення при переливанні крові тварин людині відбуваються тому, що сироватка крові людини склеює і руйнує кров'яні тільця. Використовуючи ці дані, віденський бактеріолог К. Ландштейнер (1901 р.) і польський лікар Я.Янській (1907 р.) відкрили закони склеювання еритроцитів однієї людини сироваткою іншої і встановили, що за властивостями крові все людство можна розділити на 4 групи: О(I), А(II), В(III), АВ(IV). З відкриттям груп крові її переливання як лікувальний метод став швидко розвиватися. Перше переливання з урахуванням груп сумісності провів у 1909 р. американський хірург Дж. Крайл. Це відкриття різко скоротило число ускладнень. У 1940 р. був встановлений резус-фактор (Rh-фактор), позитивний і негативний, названий так за назвою мавп резусів, у яких була виявлена наявність антиген в еритроцитах.

В Україні проблема переливання крові вперше була широко обговорена на IV Всеукраїнському з’їзді хірургів у 1930 році. У цьому ж році в Україні було організовано Український інститут переливання крові у Харкові, а в 1934році – у Києві. В інститутах вирішувалися проблеми зберігання крові, розроблялися кровозамінники, готувалися досвідчені кадри у сфері трансфузіології.
Сьогодні служба крові України побудована за територіальним принципом і складається з 51 станції переливання крові, з них 24 обласних, одна республіканська і 26 міських станцій переливання крові. Головним завданням закладів та установ, що здійснюють взяття, переробку, зберігання, реалізацію донорської крові, її компонентів і виготовлення з них препаратів, є забезпечення ними закладів охорони здоров’я в обсязі, необхідному для надання медичної допомоги під час лікування тяжких гострих та хронічних захворювань, невідкладних станів, а також у надзвичайних ситуаціях (стихійне лихо, техногенні катастрофи, воєнні дії тощо).
В даний час донорство вийшло за межі вузько медичної проблеми, коли вирішувалось тільки питання про забезпечення кров'ю лікувальних установ, і стало проблемою соціальною, яка відображає взаємовідношення між людьми, і тим самим стосується інтересів усього нашого суспільства.
За час існування донорського руху було доведено, що періодичні кровопускання, які дорівнюють одній донорській дозі, абсолютно безпечні для здоров'я донора. Одна донорська доза має назву фізіологічної. Завдяки здачі донорської крові відбувається активізація системи кровотворення. Внаслідок крововтрати після здачі донорської крові кістковий мозок посилює поповнення кров'яного русла новими еритроцитами. В результаті цього покращується обмін речовин, що в свою чергу є фактором профілактики різноманітних захворювань і підвищує стійкість організму в екстремальних ситуаціях. Здаючи кров, донор вивільняє свій організм від зайвого баласту і надлишку крові.
При регулярному донорстві відбуваються омолодження організму, покращення діяльності імунної системи, печінки, підшлункової залози, інших органів травлення, і як наслідок — усуваються порушення основного обміну, що є сильним фактором профілактики захворювань серцево-судинної системи, всіх «хвороб накопичення» — атеросклерозу, подагри, ожиріння та інших.
Якщо Ви вирішили стати донором:
Напередодні здачі крові не слід вживати алкогольні напої, переїдати. У день здачі крові після легкого сніданку людина має зранку прийти на станцію переливання крові з документом, який посвідчує особу. Далі вона отримує необхідну інформацію про донорство, свої права та обов’язки, заповнює анкету, проходить співбесіду з лікарем, медичний огляд та лабораторні обстеження. Порядок медичного обстеження донорів крові та її компонентів, форму анкети, а також повний перелік абсолютних та тимчасових протипоказань до донорства визначено окремим наказом МОЗ України. Серед абсолютних протипоказань слід відзначити ВІЛ-інфекцію, сифіліс, вірусні гепатити, туберкульоз, а також наявність гострих та багатьох хронічних неінфекційних захворювань, алкоголізм та наркоманію і такі форми ризикованої поведінки, як надання сексуальних послуг за плату, статеві стосунки з малознайомими особами без презерватива, часта зміна статевих партнерів, гомосексуальні стосунки.
Поради для донора
1.Уникайте інфекцій, що передаються через кров
У наш час це насамперед вірусні гепатити В і С та ВІЛ-інфекція. Щоб уникнути інфікування цими небезпечними захворюваннями, людина не повинна мати випадкових статевих контактів, а також не мати статевих контактів з тими, хто відноситься до так званої „групи ризику”, при будь-яких ін'єкціях використовувати тільки одноразові шприци. Відвідуючи стоматолога або іншого лікаря, до початку будь-яких маніпуляцій нагадайте медперсоналу, що Ви є Донором, і попросіть використовувати тільки одноразові або стерильні вироби. У перукарні, в манікюрному чи косметичному салоні зверніть увагу на те, чи стерилізуються інструменти
2. Дотримуйтесь визначених інтервалів між сеансами дачі крові та її компонентів.
Для донорів розроблені спеціальні рекомендації, що стосуються інтервалів між дачами крові або плазми. Мета їх - зберегти здоров'я донора і не допустити, щоб дача крові заподіяла йому яку-небудь шкоду.
• Чоловіки можуть здавати кров не більше 5 разів на рік, жінки - не більше 4 разів на рік. Після п'яти регулярних дач крові рекомендується робити перерву не менше 3 місяців.
• Після дачі крові повинно пройти не менше 60 днів, перш ніж донор зможе знову здавати кров.
• Після дачі крові повинно пройти не менше 30 днів, перш ніж донор зможе здавати плазму.
• Після дачі плазми повинно пройти не менше 14 днів, перш ніж донор зможе знову здавати плазму або кров. Донори (і чоловіки, і жінки) можуть здавати плазму не більше 12 разів на рік.
3. У день, коли Ви здаєте кров або її компоненти, дотримуйтесь наступних рекомендацій:
В день дачі крові обов'язково потрібно поснідати, до дачі крові не можна палити. Протягом декількох днів до цього слід утримуватися від спиртного.
Не плануйте дачу крові безпосередньо перед іспитами, змаганнями, здачею проекту, на якийсь час особливо інтенсивного періоду роботи і т.п.
4. Правильно харчуйтеся: у раціоні донора завжди повинен бути присутній білок, від якого залежить рівень гемоглобіну в крові. Продукти, що містять білок - м'ясо, буряк, гречка, чечевиця, квасоля і всі боби, риба і ін.
Якщо Ви будете дотримуватись цих правила і рекомендацій лікаря, то донорство не заподіє Вам шкоди і стане порятунком для багатьох хворих.

Пропаганда донорства є невід'ємною частиною моральних засад донорського руху, зумовленого добротою, гуманізмом, милосердям людей, що безкорисливо надають свою кров.