START SES
« Перелік питань, порушених у зверненнях громадян до райдержадміністрації | Репродуктивне здоров’я – запорука майбутнього нації »

07.05.2015

Питання дітонародження цікавили людей з часів далекої давнини. У примітивних цивілізаціях богами дітонародження вважали Місяць і Землю. У Древній Греції шлюбу та пологах сприяла і протегувала Гера (у римлян Юнона). Але з моменту виникнення релігійних уявлень про вагітність і пологи виникла і проблема регулювання статевого життя: статеві табу, релігійні закони і т.д. У Біблії, Талмуді, Корані можна знайти спеціальні розділи, присвячені статевому життю. Заборонялися родинні шлюби в цілях отримання здорового потомства. Заборонялося вступати в статевий зв'язок з жінкою після пологів і в критичні дні, щоб уникнути небажаних наслідків для її здоров'я. У роботах Аристотеля і Платона містяться вказівки про те, в якому віці треба одружуватися і скільки мати дітей, щоб це було вигідно державі. Протягом наступних віків проблемами регуляції народжуваності, материнського і дитячого здоров’я займалися лікарі, державні діячі, служителі церкви, та лише в другій половині ХХ ст. появився термін «планування сім’ї».
Планування сім'ї - одна з найважливіших проблем охорони здоров'я всієї держави в цілому. Вирішення цієї проблеми спрямоване на створення умов для народження здорових і бажаних дітей, охорону репродуктивного здоров'я населення і тим самим на збереження генофонду нації.
Згідно з визначенням ВООЗ, «планування сім'ї - це забезпечення контролю репродуктивної функції для народження здорових і бажаних дітей».
А конкретно йдеться про комплекс медичних, соціальних та юридичних заходів, що проводяться з метою народження бажаних дітей, регулювання інтервалів між вагітностями, контролю часу дітонародження, попередження небажаної вагітності. Планування сім'ї включає в себе підготовку до бажаної вагітності, обстеження і лікування безплідних пар, контрацепцію, переривання небажаної вагітності.
Підготовка до бажаної вагітності
Підготовка до бажаної вагітності є головним моментом у плануванні сім'ї, тому варто дослухатись до засторог і рекомендацій фахівців.
Подружжю за 2 міс. до запланованої вагітності слід повністю відмовитися від шкідливих звичок (алкоголь, куріння, наркотики).
Сприятливий вік матері становить 19-35 років.
Інтервал між пологами повинен бути не менше 2-2,5 і бажано не більше 5 років.
Зачаття допустиме не менш ніж через 2 міс. після перенесеного подружжям гострого інфекційного захворювання.
Доцільне зачаття восени і взимку (знижується відсоток спонтанних мутацій і ризик імунного конфлікту).
У жінок, які страждають хронічними захворюваннями, вагітність допустима залежно від захворювання лише за відсутності загострень протягом 1-5 років.
Вагітність робітницям, що піддаються впливу несприятливих факторів, можна рекомендувати лише після 1-3 років роботи на виробництві, тобто після розвитку стійкої адаптації.

Обстеження та лікування безплідних пар.

З питань безпліддя необхідно звертатися за консультаціями до андролога, сексопатолога, терапевта. При необхідності подружжя направляються на медико-генетичне консультування. За пацієнтами з безпліддям встановлюється диспансерне спостереження. З диспансерного обліку пацієнти знімаються при настанні вагітності.

Попередження настання небажаної (непланованої) вагітності
У попередженні непланованої вагітності велике значення має використання партнерами різних методів контрацепції, що дозволяє уникнути штучного аборту. Метод контрацепції підбирають з урахуванням медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням умов життя родини. Розрізняють кілька методів контрацепції:

механічні контрацептиви. Інтерес до них зріс у зв'язку з тим, що доведена їх профілактична роль у відношенні венеричних захворювань, в тому числі і ВІЛ-інфекції. Найбільш поширеними є кондоми, або чоловічі презервативи. Жінки використовують з механічних засобів вагінальні діафрагми і шийкові ковпачки;

хімічні контрацептиви складають досить широкий асортимент у вигляді кремів, паст, порошків, аерозолів і т. ін.;

внутрішньоматкова контрацепція (ВМК), досить поширена в нашій країні. Внутрішньоматкові контрацептиви відповідають основним вимогам, що пред'являються до протизаплідних засобів: вони високоефективні (до 97%), не роблять впливу на організм, прості в застосуванні, доступні для будь-яких соціальних груп, їх можна застосовувати тривало і безперервно.

оральна гормональна контрацепція в даний час вважається найбільш ефективною, але вона протипоказана при захворюваннях серцево-судинної системи, печінки, цукровому діабеті та ін.;

перервані статеві зносини є одним з поширених методів контрацепції. На жаль, цей метод порушує фізіологію статевого акту і негативно впливає на жіночий і чоловічий організми;

хірургічні методи стерилізації чоловіків і жінок, введення підшкірних імплантантів, що забезпечують контрацепцію строком до 5 років.

Підбір контрацептивів повинен бути індивідуальним, робити це повинен тільки лікар.

Переривання небажаної вагітності.

На жаль, в нашій країні основним методом контрацепції є штучний аборт, незважаючи на те, що штучне переривання вагітності є чинником ризику багатьох форм патології репродукції. Слід пам'ятати, що саме аборт є найчастішою причиною первинного і вторинного безпліддя, причиною материнської смертності.
Церква категорично заперечує можливість аборту, вважаючи його «етично неприпустимим, так як аборт є навмисним вбивством ненародженої дитини і прямим порушенням Божественної заповіді «Не убий!»
«Планування сім’ї» — поняття, яке активно входить у наше життя. Тривалий час його значення помилково трактувалося як обмеження народжуваності. Однак слід розуміти, що перш за все планування сім’ї — це забезпечення здоров’я жінки для народження нею бажаних і здорових дітей.
Служба охорони здоров’я матерів і дітей є тим напрямком роботи, від результатів якої залежать перспективи демографічної ситуації у майбутньому. На це в Україні спрямовані й урядові, і недержавні програми - наприклад, п’ятирічна /2011-2016/ Програма «Здоров’я жінок України», яка впроваджується Фондом «Здоров’я жінки та планування сім’ї» у співробітництві з американськими колегами.
Важливо пам’ятати, що підґрунтям для подальшого планування сім’ї є і той час, коли людина її зовсім не планує чи уявляє лише в далекому майбутньому. Тому важливою складовою роботи є інформаційна та консультативна робота з молоддю, насамперед пропагування здорового способу життя, виховання культури статевих стосунків.


Проблема планування сім'ї стосується кожної людини, але по суті є проблемою національної безпеки країни, оскільки вона безпосередньо пов'язана зі здоров'ям майбутніх поколінь.