START SES
« Перелік питань, порушених у зверненнях громадян до райдержадміністрації | Постанова »

19.01.2015

Конституція України гарантує кожному громадянину право на належні, безпечні й здорові умови праці. У цьому напрямі формується соціальна політика держави. Починаючи з 1 січня 2004 року, Законом України від «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» замість «трудового стажу» введено термін «страховий стаж» – період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Формула розрахунку пенсій встановлює пряму залежність розміру пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого сплачувались внески до Пенсійного фонду. Для зарахування до страхового стажу в повному розмірі одного робочого місяця розмір внесків, що сплачується роботодавцем до органів Пенсійного фонду, має бути не меншим, ніж внески, обчислені з мінімальної заробітної плати. У разі, коли працівник отримує зарплату в «конверті» і роботодавець не сплачує за такого працівника страхові внески до Пенсійного фонду, цей період не буде врахований до страхового стажу найманого працівника та, відповідно, не враховується при визначенні розміру пенсії, через що пенсія буде меншою, ніж повинна бути.
Сьогодні існує багато випадків, коли працівники отримують офіційну зарплату на рівні або меншу за мінімальну, а решту зарплати-у «конверті». Це явна ознака прихованої зайнятості, коли людей оформлюють на роботу погодинно, проставляють їм у табелі робочого часу 2 або 4 години, тоді як вони працюють по 8 годин на день. Відповідно й показують зарплату за 2 або 4 години, а решту платять у конвертах. У результаті людина втрачає велику частку майбутньої пенсії. Існує проблема зрівняння офіційних заробітних плат між працівниками різної кваліфікації, встановлення усім працівникам від найпростіших професій до керівника окладів (ставок) на рівні мінімальної заробітної плати, особливо на підприємствах, установах організаціях, що не входять до сфери галузевих угод. З великою кількістю працівників роботодавці взагалі не укладають трудові угоди з метою мінімізації витрат та отримання максимального прибутку. Від несплати внесків з тіньових доходів країна втрачає мільярди гривень доходів до державного бюджету, Пенсійного та інших страхових фондів, а працівники залишаються без відповідного соціального захисту та належного в майбутньому пенсійного забезпечення.
Таким чином роботодавці порушують права і гарантії своїх працівників на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, які надані громадянам Конституцією України.Проте й самі працівники мають усвідомлювати вимоги чинного законодавства та дбати про своє майбутнє. Необхідно вже зараз відстоювати свої і конституційні права – вимагати від роботодавців офіційного оформлення трудових відносин та сплати внесків до Пенсійного фонду України з усієї суми отриманого заробітку.