START SES
« Перелік питань, порушених у зверненнях громадян до райдержадміністрації | «Зарплата в конвертах»– втрата соціального захисту громадян »

27.10.2014

Заступник голови Київської облдержадміністрації, керівник Обласного штабу допомоги учасникам АТО та їх сім’ям Дмитро Христюк продовжує надавати юридичні консультації з найбільш поширених та важливих питань щодо проходження військової служби, зокрема, що стосуються і військовослужбовців, призваних під час мобілізації 2014 року. Сьогодні розглядаються питання щодо службового часу та часу відпочинку військовослужбовців. Також – про недоторканість військовослужбовця та його право на вибір місця проживання і виїзд за кордон.

1. Службовий час і час відпочинку військовослужбовців .
Статтею 10 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон) врегульовано тривалість службового часу і часу відпочинку для військовослужбовців.
Пунктом 1 статті 10 Закону встановлено, що загальна тривалість службового часу військовослужбовців на тиждень не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу за відповідний період, визначеної законодавством України, за винятком випадків, передбачених пунктом 5 статті 10 Закону (відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень).
Згідно пункту 2 статті 10 Закону розподіл службового часу військовослужбовців протягом доби і протягом тижня у військових частинах здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни та виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку і харчування.
Відповідно до пункту 3 статті 10 Закону розподіл службового часу військовослужбовців визначається розпорядком дня, який затверджує відповідний командир (начальник) у порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу.
Пунктом 4 статті 10 Закону передбачено, що для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для військовослужбовців строкової військової служби і курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів та курсантів вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, навчальних центрів (частин) - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Згідно пункту 5 статті 10 Закону військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби та бойове чергування, несення служби в добовому наряді та інші заходи, пов'язані із забезпеченням боєготовності військових частин, здійснюються без обмеження загальної тривалості службового часу.
Відповідно до пункту 6 статті 10 Закону вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов'язків. Ці дні згідно з планами, а також вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення культурно-освітньої роботи, спортивних заходів та ігор.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром (начальником), як правило, протягом наступного тижня. Військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам (слухачам) вищих військових навчальних закладів при виконанні обов'язків військової служби у зазначені дні час відпочинку встановлюється відповідним командиром (начальником).

Законодавча база:
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

2. Недоторканість військовослужбовця та право військовослужбовців на вибір місця проживання і виїзд за кордон.

Статтею 7 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі — Закон) військовослужбовцю гарантується недоторканність особи.
Він не може бути арештований інакше, як на підставі судового рішення.

Відповідно до статті 8-1 Закону військовослужбовці при звільненні з військової служби мають право на вибір місця проживання в будь-якому населеному пункті України або в іншій державі відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Військовослужбовці мають рівне з іншими громадянами України право на виїзд за кордон у порядку, встановленому законом.