START SES
« Графіки прийому | Курці, пожалійте дітей! »

28.05.2015

Для фахівців і для широкого загалу сьогодні вже очевидно, що куріння не лише погіршує загальний стан здоров’я людини, але й може спричинитись до цілого ряду недуг. Появився навіть термін - “хвороби, пов’язані з курінням”.
Статистика свідчить, що на рак легенів хворіє кожен десятий курець! І часто цій смертельній хворобі передує, також курінням спричинений, хронічний бронхіт, якому переважно не надають особливого значення.
Набагато частіше саме в курців зустрічаються захворювання ротової порожнини, ясен, карієс зубів, а також втрата слуху, кропивниця, дерматит.
У цьому сумному переліку зустрічаємо й захворювання шлунково-кишечного тракту, серцево-судинні хвороби.
Згубно впливає тютюновий дим на статеві залози, аж до втрати чоловічої потенції й ослаблення статевого потягу в жінок.
То що ж являє собою ця звичка, що наносить невиправну шкоду нашому організмові?
Існує думка, що вона формується поступово, протягом років закріплюючись психологічними і рефлекторними механізмами. У одних куріння знімає нервову напругу, заспокоює, інших до певної міри збуджує, дає привід для спілкування, заповнює паузи в бесіді.
Варто зауважити, що для більшості людей куріння - це не пристрасть, а своєрідний ритуал. З тієї миті, коли курець припалює від запальнички чи сірника сигарету, він одразу переноситься у світ думок і відчуттів, що асоціюються в нього лише з процесом куріння. У часі ритуал може тривати по- різному. Це залежить від психологічних особливостей курця і від обставин. Скажімо, у стресових ситуаціях сигарета викурюється миттєво, а коли курець перебуває в хорошому настрої - насолоджується процесом і розтягує задоволення.
При тривалій і постійній тютюновій інтоксикації з’являються симптоми, притаманні наркоманіїї: патологічний потяг до тютюну і абстинентний синдром, тобто стан, що виникає внаслідок несподіваного припинення доступу організму до речовини, яка викликала токсикоманійну залежність.
Постійна інтоксикація призводить до того, що людина продовжує курити не тому, що це приносить їй задоволення, а через те, що відмова від куріння зумовлює дискомфорт. Причому не тільки психологічний, а часто й фізичний. У гострій формі це, як і при відсутності «дози» у наркоманів, так звана «ломка». Причому в деяких випадках дуже важка - виникають проблеми з артеріальним і внутрічерепним тиском, порушується ритм серцебиття тощо.
Проблема вирішується простіше і легше, якщо не дочікуватись повної залежності від тютюну. Коли ще людина може курити, а може не курити. Чи, принаймні, при необхідності спокійно потерпіти. Це значить, що звичка до нікотину ще не розвинулась, отже відмова від куріння не викличе абстинентний синдром. Людина в такому разі може кинути курити абсолютно безболісно. Дуже важливо не прогавити цю стадію, коли самим тільки зусиллям волі можна припинити курити.
Якщо процес тютюнової інтоксикації набув хронічного характеру і загрожує симптомами абстиненції, слід звернутися до лікаря-нарколога чи психотерапевта. З огляду на психосоматичний стан такого пацієнта, лікар обирає відповідний метод лікування, конкретну схему відвикання від нікотину. Універсального методу, який годився б на всі випадки і для всіх курців, не існує.
Слід пам’ятати, що як і у випадках лікування від алкоголізму, наркоманії, позбувшись залежності, колишній курець ні в якому разі, ні за яких обставин не повинен дозволити собі бодай одну сигарету. За нею, як правило, буде друга, третя... На цей раз залежність від нікотину настане, а власне відновиться блискавично!
І останнє. Від куріння тютюну один крок до маріхуани, гашишу, опію та інших «курильних» наркотиків. Особливо це стосується молоді, а найперше підлітків. Найтвердіша гарантія від занурення в наркотичний дурман - не курити взагалі. Ціна за хвилеве і сумнівне задоволення занадто висока.