START SES
« Керівництво райдержадміністрації | Про доступ до публічної інформації »

19.03.2012

Питання реорганізації надання медичної допомоги з метою забезпечення належної її якості та забезпечення потреби суспільства в Україні піднімається протягом усіх років незалежності.
За останнє десятиріччя спостерігається стабільне скорочення чисельності населення України збільшення смертності, інвалідності, скорочення середньої тривалості життя.
Найнижчий показник “природного приросту” населення в районі було відмічено в 2006 році, коли він складав – 9,2 на 1 тис. населення.
Останні декілька років темпи скорочення чисельності населення району дещо скоротились за рахунок зменшення загальної смертності та збільшення народжуваності.
Проте за статистичними даними показник “природного приросту” в районі в 2011 році залишається від’ємним і становить – 5,7 на 1тис.населення, в т.ч. серед міського населення + 0,8, серед сільського населення – 10,1.
В Україні залишається вкрай низький у порівнянні із країнами Європи показник тривалості життя, який на сьогодні становить 65,1 (для чоловіків) та 74,2 для жінок.
Погіршення стану здоров’я населення приводить до об’єктивного зростання потреб у медичній допомозі, яку існуюча система охорони здоров’я задовольнити не може.
Причинами виникнення зазначених проблем є:
- відсутність зв’язку між якістю медичних послуг й видатками на їх фінансування;
- відсутність мотивації медичних кадрів до якісної праці;
- низький рівень доступності медичних послуг насамперед у сільській місцевості;
- деформація структури медичних послуг, переваги в бік спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги при відсутності впливу первинної медико-санітарної допомоги на медичний маршрут пацієнта;
- дублювання медичних послуг на різних рівнях надання медичної допомоги;
- неефективне використання бюджетних коштів, виділених на охорону здоров’я;
- відсутність механізму управління потоками пацієнтів на різних рівнях надання медичних послуг;
- відсутність чіткого розмежування рівнів надання медичної допомоги;
- низька самостійність медичних закладів при використанні фінансових ресурсів;
- надмірна децентралізація та фрагментація фінансових потоків.
Враховуючи зазначені проблеми, до Програми
економічних реформ України на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” в розділ “Підвищення стандартів життя” виділено реформу медичного обслуговування в якому визначені необхідні кроки, спрямовані на покращення здоров’я населення, забезпечення рівного й справедливого доступу усіх громадян до медичних послуг належної якості.
Основний зміст реформи системи охорони здоров’я передбачає:
1. Розмежування як за рівнями надання медичної допомоги так і за функціями замовника і постачальника медичних послуг.
2. Пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини.
3. Реформа системи оплати праці медперсоналу, яка буде базуватись на якості надання послуг.
4. Створення умов для розширення самостійності медичних закладів.
5. Підвищення ефективності управління.
6. Впровадження системи оцінки медичних технологій.
7. Створити стимули для здорового способу життя населення і здорових умов праці.
В Програмі економічних реформ України
визначені основні етапи реформи медичного обслуговування.
І етап передбачає реформування медичних закладів, що надають первинну медико-санітарну допомогу. Він включає в себе:
1. Відкриття медичних амбулаторій з розрахунку 1 посада лікаря на 1.200чол. населення.
2. Реорганізація ФАП, що обслуговують 1000 і більше жителів в медичні амбулаторії.
3. З метою удосконалення надання первинної медико-санітарної допомоги планується перевести її на засади загальної практики - сімейної медицини.
4. Забезпечити медамбулаторії обладнанням, автотранспортом, приведення у відповідність матеріально-технічну базу.
5. Централізація коштів територіальних громад району на рівні районного бюджету.
6. Передача сільських медичних закладів на баланс ЦРЛ.
7. Відкриття підстанцій швидкої медичної допомоги при мед амбулаторіях з розрахунку доїзду до хворого за 20 хв. в сільській місцевості.
8. Реорганізація дільничних лікарень в медичні амбулаторії з денним стаціонаром.
9. Формування у структурі поліклінічного відділення ЦРЛ центрів первинної медико-санітарної допомоги.
10. Перерозподіл фінансування на користь первинної медичної допомоги й профілактичні заходи.
ІІ етап реформування передбачає реорганізацію
надання вторинної медичної допомоги, яка надається на рівні району. Він включає в себе:
1. Створення юридично-самостійних Центрів первинної медико-санітарної допомоги.
2. Поступове формування оптимальної мережі закладів вторинного рівня надання медичної допомоги з урахуванням інтенсивності надання медичних послуг на засадах єдиного медичного простору – це створення госпітальних округів. Госпітальний округ об’єднує медичні заклади декількох районів з урахуванням стану транспортних комунікацій, матеріально-технічного та кадрового потенціалу стаціонарів, профілю їх діяльності та структури послуг.
В госпітальному окрузі будуть функціонувати:
- Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування;
- Лікарні планового лікування;
- Лікарні відновного лікування;
- Хоспіси;
- Консультативно-діагностичні центри;
- Відділення швидкої медичної допомоги.
3. Створення консультативно-діагностичних центрів;
4. Фінансування закладів первинного рівня надання медичної допомоги відповідно до подушного фінансового нормативу.
5. Перехід від фінансування закладів вторинного рівня надання медичної допомоги за предметною ознакою до глобального бюджету.
Це дасть змогу головному лікарю більш
оптимально розприділяти його враховуючи при цьому скільки хворих знаходиться на стаціонарному лікуванні, протягом якого часу, які обстеження дійсно необхідні, яке обладнання варто придбати в першу чергу тощо.

ІІІ етап – завершальний передбачає:
1. Завершення формування “госпітальних округів”.
2. Створення агенції експертизи якості медичної допомоги.
3. Впровадження механізму реалізації права пацієнта вільно вибирати лікаря первинної медико-санітарної допомоги, або у визначеному порядку його змінювати.
4. Створення раціонального медичного маршруту пацієнта. Весь потік пацієнтів буде надходити на вторинний рівень або за направленням лікаря загальної практики сімейної медицини, або через службу екстреної медичної допомоги за винятком випадків, що потребують надання невідкладної спеціалізованої медичної допомоги.
5. Автоматизація закладів первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги.
6. Запровадження єдиної методики розрахунків вартості медичних послуг, що оплачуються державою.
7. Підготовка до запровадження обов’язкового медичного страхування.
Структурні зміни відбудуться і в системі
організації надання екстреної медичної допомоги .
Планується створення Єдиної системи надання екстреної медичної допомоги з відповідним єдиним на всю область центром, підпорядкованими йому відділеннями і підстанціями на базі мед амбулаторій. Цей центр буде мати відповідний юридичний статус, що дасть можливість стерти межі районів області.
Таким чином буде виконуватися одна з основних складових реформи - медична допомога стане максимально наближеною до пацієнта. Лікарі первинної ланки будуть знаходитись неподалік, швидка приїздитиме вчасно.
Поряд зі структурним розмежуванням провідне значення матиме зміна системи фінансування. Виглядатиме вона таким чином:
1. Всі бюджетні кошти на охорону здоров’я у регіоні акумулюються.
2. На первинну медико-санітарну допомогу буде виділятись 25-30%. Раніше ці видатки становили до 10%. Розпорядниками цих коштів будуть РДА.
3. На утримання системи екстреної медичної допомоги передбачається 10-12% всього обсягу коштів, які будуть виділятися вже із обласного бюджету.
4. З обласного бюджету фінансуватиметься також вторинна (спеціалізована) і третинна (високо спеціалізована) медична допомога.
Таким чином, рівень фінансування первинної
ланки, тобто розвитку загальної практики – сімейної медицини у відсотковому еквіваленті збільшуються в 3-4 рази.
Що зроблено в районі по І етапу реформування.
Протягом 5 років в районі скорочено 30 стаціонарних ліжок і становить 181 ліжко. В той же час запроваджені сучасні технології лікування та обстеження хворих – це денні стаціонари та стаціонари на дому. В районі розгорнуто 65 ліжок денного стаціонару, в тому числі в сільській місцевості – 25.
Протягом 2011 року на ліжках денного стаціонару проліковано 1895 хворих, в стаціонарі на дому – 1186 хворих. Оптимізація ліжкового фонду не вплинула на доступність та якість надання стаціонарної медичної допомоги в районі.
На базі 4 ФАП сіл Горошків, Галайки, Теліженці, Голодьки, відкрито медичні амбулаторії, проведені ремонтні роботи, оснащено медичним обладнанням.
Для Сільських медичних закладів виділено 10 санітарних автомобілів.
З метою удосконалення первинної медико-санітарної допомоги в районі проводиться робота по переведенні її на засади загальної практики – сімейної медицини. Всі лікарі працюють в сільській місцевості, пройшли перепідготовку по сімейній медицині.
При дільничній лікарні відкрито підстанцію швидкої медичної допомоги.
В 2011 році всі сільські медичні заклади передані на баланс ЦРЛ. ФАП визначені структурними підрозділами медичних амбулаторій, а амбулаторії структурними підрозділами ЦРЛ. Це дало змогу концентрації фінансових та інших ресурсів, що сприяло поліпшенню рівня надання медичної допомоги.
Так у минулому році на медикаменти для надання невідкладної медичної допомоги на 1 сільського жителя виділено 1,40коп. (проти 40 коп. в попередні роки). Харчування хворих в дільничній лікарні складає 5,35коп. на 1 ліжко-день (проти 62 коп. в попередні роки).
Для санітарного транспорту було виділено 24 тис. гривень на паливно-мастильні матеріали. На проведення поточних ремонтів сільських медичних закладів виділено 30 тис. грн.
Процес реформування галузі охорони здоров’я в районі продовжується.
Прийняті нормативні документи для створення Центру первинної медико-санітарної допомоги зі статусом юридичної особи, над чим сьогодні працює адміністрація ЦРЛ.
Необхідно створити пункти тимчасового базування бригад швидкої медичної допомоги в селах Кашперівка, П’ятигори, відкрити медичну амбулаторію при поліклінічному відділенні, організувати відділення невідкладної медичної допомоги.
Необхідно привести у відповідність ліжковий фонд, який сьогодні перевищує обласний показник забезпечення. Ліжко в лікарні повинно повноцінно працювати, а не просто витрачати кошти на утримання певної кількості стаціонарних місць. Краще кошти спрямувати на первинну ланку.
Слід відмітити, що без належної матеріальної підтримки для придбання сучасного діагностичного обладнання, кадрового забезпечення провести реформу неможливо. Зараз проходить інтернатуру 2 сімейних лікаря, які будуть направлені після закінчення в сільську місцевість. Необхідно вирішувати питання житла. В цьому році очікуємо ще молодих спеціалістів по сімейній медицині. Відповідно до положень “Про внесення змін до Основ законодавства про охорону здоров’я України” до 2019 року первинну медичну допомогу надаватимуть лікарі загальної практики – сімейної медицини та інші медпрацівники, які працюють під керівництвом цих лікарів, а також дільничні терапевти, педіатри та інші медпрацівники, які працюють під керівництвом дільничних терапевтів та педіатрів. З 2020 року – первинна медико-санітарна допомога надаватиметься виключно лікарями загальної практики – сімейної медицини.
Зараз при райдержадміністрації створюється робоча група, яка буде займатися питаннями реформування галузі охорони здоров’я району.
Як бачимо реформування галузі охорони здоров’я - це тривалий процес, тому ніяких поспішних рішень ніхто не прийматиме. Просто треба йти в ногу з часом.